Суббота, 21 октября 2017 г.

Главная Блоги

Не ідеальний, але ухвалений

Кременчуг Власть
Кременчуг Власть

Опубликовано: 11.12.2015 08:56

Світлана Ковалівська

Експерт Інституту суспільно-економічних досліджень 

Рада нарешті прийняла закон про держслужбу — він є прогресивним, але несе в собі кілька значних ризиків.

Сьогодні Верховна Рада нарешті ухвалила "розкручений" за останні півроку закон "Про державну службу". Документ — не ідеальний, але все-таки свою функцію інструменту для подальших змін в системі державного управління він має виконати. Якщо не просто зараз, то, принаймні, в найближчій перспективі.

Головні складові цього закону: нові принципи оплати праці держслужбовців, їхніх категорій і рангів, впровадження інституту державних секретарів при міністерствах, правила вступу на держслужбу і, нарешті, політична складова, яка передбачає можливість перебувати в партіях (вести політичну діяльність) для певних категорій чиновників.

Зупинюся на деяких конкретних, найбільш суперечливих, пунктах.

1. Питання, яке цікавить багатьох — розмір зарплати чиновників.

Передбачено, що вона становитиме від 2 (нижча категорія, "новачок") до 14 (міністр) мінімальних зарплат. Усунено багато "компенсаторів" для держслужбовців — пільг і соціальних гарантій.

З одного боку, це позитив – на ці чиновницькі "компенсатори" з бюджету йшли мільйони гривень. З іншого, фахівці високого класу навряд чи прийдуть на держслужбу заради зарплати 4-5 тисяч грн без будь-якого "соцпакету".

Про яке якісне кадрове наповнення держорганів у такому разі можна говорити, адже ці люди повинні будуть реалізовувати реформи на практиці. Так, багато людей ідуть на держслужбу зовсім не заради прописаної відділом кадрів зарплати чи комунальних пільг. Але, по-перше, далеко не всі, а, по-друге — хіба ми не прагнемо стати по-справжньому європейською країною з європейськими цінностями?

Який вихід? У цей кризовий для країни час прийнятним варіантом є застосування принципу коефіцієнту корекції окладу залежно від продуктивності праці, простіше кажучи, щоб зарплата залежала від якості і кількості прийнятих рішень. Такий принцип застосовується у багатьох країнах, тож потрібно лише взяти за основу один з таких і адаптувати до українських реалій.

2. Дві третини державних службовців можуть бути членами політичних партій.

Це — керівники відділів і департаментів та інші чиновники, окрім вищої ланки. Ця норма суперечить принципу політичної нейтральності під час прийняття держрішень.

3. Одна з найбільш суперечливих і неоднозначних норм нового закону — виведення працівників патронатної служби (радників) і співробітників Нацбанку з категорії держслужбовців.

Відтепер вони мають право поєднувати цю свою діяльність з роботою, наприклад, в приватному секторі. А це створює додаткові корупційні ризики.

Оновленню державної служби має передувати глибоке комплексне "обстеження" усієї системи органів державної влади, на базі якого треба сформувати план її нової функціонально-організаційної структури. Це дозволить скоротити непотрібні послуги, процедури і посади і підвищити зарплати, ефективність та якість роботи державної служби.

Таким чином, стратегія повинна будуватися на детальному аналізі, а нові принципи державної служби мають реалізовуватися лише після цілого комплексу змін. Інакше який сенс сьогодні оновлювати держслужбу, витрачати ресурси на конкурси, якщо завтра буде чергова реорганізація? Перспектива короткострокової низькооплачуваної служби не додає іміджу і якості роботі чиновників.

Перехідний період, встановлений законопроектом (два роки), взагалі-то дозволяє це зробити. Але водночас і не захищає керівників від безглуздих постійних оновлень кадрів. Надовго люди, із згаданим вище рівнем зарплати, на держслужбі не затримаються. А якщо і затримаються, то вони матимуть невисокий кваліфікаційний рівень чи намагатимуться компенсувати свої низькі заробітки, крадучи гроші з бюджету. В обох випадках держава тільки втрачатиме. А держава, панове, це ми з вами.